МІДАЗОЛАМ (Midazolamum), 8-хлор-6-(2-фторфеніл)-1-метил-4Н-імідазо[1,5-a][1,4]бензодіазепін.
C18H13ClFN3 Мол. м. 325,8
АФІ синтетичного походження. Білий або жовтуватий кристалічний порошок, розчинний у воді та метанолі, легкорозчинний в ацетоні та етанолі. Тпл — 158–160 °С, рКа 6,2. УФ-спектр: λmax=220 нм (ε=30000) у 2-пропанолі, ІЧ-спектр, см–1: 1608, 820, 767, 1310, 1210, 995 (в KBr). Зберігають у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл речовини; методом ТШХ (система розчинників: льодяна оцтова кислота — вода — метанол — етилацетат (2:15:20:80) досліджують в УФ-променях при 254 нм); субстанція дає реакцію на хлориди. Кількісно визначають титруванням розчином кислоти хлорної в суміші оцтова кислота — оцтовий ангідрид з потенціометричною індикацією.
Фармакологічна група. N06АX03 — антидепресанти.
Фармакологічні ефекти. Має заспокійливу, протисудомну, міорелаксантну дію, посилює дію снодійних, наркотичних, анальгезивних засобів. Характерна виражена снодійно-наркотична (гіпнотична) дія.
Застосування. При депресії (ендогенній та реактивній), інволюційній депресії, в анестезіологічній практиці для премедикації, введенні в наркоз і підтримці наркозу.
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.